Монографія. — Київ: Стилос, 2012. — 206 с.
Монографія присвячена аналізу ідеологічного підґрунтя та процесів інституціалізації екологістських (природоохоронних) рухів у XX-XXI ст. Екологізм розглядається як спосіб вирішення кризи взаємодії суспільства та природного довкілля, що еволюціонує від світоглядної до політичної ідеології та лежить в основі природоохоронного різновиду «нових соціальних рухів». Особлива увага приділяється соціальній та глибинній екології як проектам перетворення суспільства. Розкривається процес інституціоналізації екологістських рухів у США та західноєвропейських країнах, проблемні точки цього процесу в Україні. Проаналізовано деякі особливості екологістського руху: субсоцієтальність та транснаціональність, ставлення до «класичних» політичних ідеологій і до тактики «мережевого» руху.
Розрахована на науковців, викладачів, студентів і аспірантів, усіх, хто цікавиться теоретичними та практичними аспектами природоохоронної діяльності.
Передмова.
Понятійний апарат та особливості проблематики екологізму.
Особливості політичної інституціоналізації екологістських рухів.
Тенденції екологізації сучасного політичного процесу.
Висновки.
Список використаних джерел.